Інформація про «гарячі лінії», центри допомоги, притулки для постраждалих від насильства
Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, прагнете повернутися до нормальних умов життєдіяльності та потребуєте підтримки:
зверніться до місцевого управління у справах сім'ї та молоді або до центру соціально-психологічної допомоги; центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, мобільної бригади соціально-психологічної допомоги;
або зверніться до Національної поліції України за номерами телефонів: 102 або 0 800 500 202;
або зателефонуйте:
на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами телефонів: 116 111 або 0 800 500 225;
на Національну «гарячу» лінію з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номерами телефонів: 116 123 або 0 800 500 335.
Додаємо інформацію про вищезазначені заклади та їх контакти.
· Центр соціально-психологічної допомоги (далі – центр) є закладом, що надає соціальні послуги особам, які внаслідок стихійного лиха, збройних конфліктів, домашнього насильства та насильства за ознакою статі, торгівлі людьми або реальної загрози їх вчинення тощо перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати.
Основним завданням центру є надання комплексу соціальних послуг, зокрема з надання притулку, кризового та екстреного втручання, консультування, особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, що сприятиме якнайшвидшому їх поверненню до нормальних умов життєдіяльності.
Контакти центрів соціально-психологічної допомоги (інформація розміщена на сайті Міністерства соціальної політики України msp.gov.ua в розділі «Громадянам»/ «Запобігання та протидія домашньому насильству та жорсткому поводженню з дітьми»/ «Інші»/ «Довідкові матеріали»):
Івано-Франківський центр соціально-психологічної допомоги: Івано-Франківська область, с. Верховина, вул. Коваля, 1,
(034 232) 2 51 45, (067) 936 45 61;
· Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центр) - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Основною метою діяльності центру є надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг сім’ям, дітям та молоді.
Мережа центрів складається з обласних, Київського, районних, міських, районних у містах центрів.
Контакти обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
(інформація розміщена на сайті Міністерства соціальної політики України msp.gov.ua в розділі «Громадянам»/ «Запобігання та протидія домашньому насильству та жорсткому поводженню з дітьми»/ «Інші»/ «Довідкові матеріали»)
Івано-Франківський обласний ЦСССДМ
т.:(0342) 53-91-07
ф.:(0342) 53-35-64
т.:(0342) 53-10-04
76004, м. Івано-Франківськ
вул. Грушевського, 21
· Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі — денний центр), є спеціалізованою службою підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі — постраждалі особи).
Денний центр створюється для надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги, а також соціальних послуг постраждалим особам, у тому числі у випадках, коли такі особи звернулися разом із дитиною, та для забезпечення їм (за потреби) можливості короткострокового або цілодобового перебування у спеціально обладнаному при денному центрі приміщенні, що забезпечене комунальними послугами і призначене для надання постраждалим особам, які звернулися до такого центру, послуг короткострокового або цілодобового перебування.
Денний центр надає соціальні послуги постраждалим особам на безоплатній основі в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, що затверджені Мінсоцполітики.
Денний центр надає такі соціальні послуги, як екстрене (кризове) втручання, консультування, інформування, надання притулку тощо.
Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і зазначається в договорі про надання соціальної послуги.
У денному центрі за рішенням засновника з урахуванням потреб територіальної громади може бути створена «кризова кімната».
Строк цілодобового перебування у «кризовій кімнаті» не може перевищувати десяти діб. Продовження строку перебування погоджується директором денного центру на строк, що не перевищує десяти діб, на підставі оцінки потреб постраждалої особи. Максимальний строк перебування у «кризовій кімнаті» становить не більше ніж 20 діб.
Після закінчення граничного строку перебування у «кризовій кімнаті» постраждалу особу може бути влаштовано до інших спеціалізованих служб, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До «кризової кімнати» постраждалу особу влаштовують на підставі її особистого звернення або направлення суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 69, ст. 2332).
Право на влаштування до «кризової кімнати» має:
1) повнолітня постраждала особа за особистим зверненням;
2) повнолітня постраждала особа, направлена структурним підрозділом місцевої держадміністрації або виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, до повноважень якого належить організація заходів у сфері запобігання та протидії насильству, уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, центром соціальних служб, мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам;
3) особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі;
4) дитина у разі її прийняття до «кризової кімнати» разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.
· Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги
Мобільна бригада — спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі — постраждалі особи).
Метою діяльності мобільної бригади є надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їх потреб.
Мобільна бригада надає соціальні послуги шляхом проведення фахової консультації за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом у спеціально організованому транспорті до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Послуги постраждалим особам надаються незалежно від місця їх реєстрації або місця проживання (перебування), наявності заяви чи повідомлення про вчинення насильства, реєстрації випадку в Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Надання послуг постраждалій особі за фактом вчинення стосовно неї насильства може тривати не більше ніж три місяці.
Контакти мобільних бригад соціально-психологічної допомоги
(інформація розміщена на сайті Міністерства соціальної політики України msp.gov.ua в розділі «Громадянам»/ «Запобігання та протидія домашньому насильству та жорсткому поводженню з дітьми»/ «Інші»/ «Довідкові матеріали»)
· Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі - притулок), - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі - постраждалі особи).
Основними завданнями притулку є: забезпечення місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування постраждалих осіб; надання постраждалим особам за місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-медичних, інформаційних, юридичних та інших послуг) на основі оцінки їх потреб та індивідуального підходу до особи з урахуванням віку, статі, стану здоров’я та соціального становища.
Надання притулком послуг постраждалим особам здійснюється на безоплатній основі в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, затвердженими Мінсоцполітики.
Притулок може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 42; 2016 р., № 73, ст. 2448).
Право на влаштування до притулку має:
повнолітня постраждала особа, направлена структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству, уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам;
особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі;
дитина у разі її прийняття до притулку разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.
Строк перебування постраждалої особи у притулку не може перевищувати трьох місяців.
У разі потреби за результатами виконання плану індивідуальної роботи з постраждалою особою строк її перебування у притулку може бути продовжено до шести місяців.
Дізнатися контакти притулків можна у поліції, центрах безоплатної правової допомоги, центрах соціально-психологічної допомоги служб, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у мобільних бригад або за телефоном гарячої лінії.
За телефонами «гарячої лінії» можна отримати:
· інформацію про організації та установи, до яких потрібно звернутися у конкретній ситуації;
· перелік документів, які необхідно підготувати для звернення;
· інформацію щодо громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства;
· психологічні консультації (поради та підтримка психолога анонімно у телефонному режимі);
· консультації та рекомендації юристів щодо кожної ситуації, поради стосовно складання необхідних документів, тощо.
В телефонному режимі консультанти допоможуть розробити план дій для конкретного випадку тієї людини, яка телефонує, розкажуть яку допомогу можна отримати безпосередньо у її районному центрі. У спеціалістів національної «гарячої лінії» є відповідні бази даних служб, які надають ті послуги, яких потребує жертва домашнього насильства – соціальні, медичні, психологічні, юридичні. Вони порадять, наприклад, куди звернутися, якщо жертва насильства хоче розлучитися із кривдником, але не знає як і на що може претендувати після розлучення. Фахівці національної «гарячої лінії» надають консультації і допомагають постраждалим спланувати подальші кроки анонімно і безкоштовно.
Національна дитяча «гаряча» лінія - для дітей та про дітей.
Це означає, що «гаряча» лінія приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей.
На Національній дитячій «гарячій» лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.
Для зв’язку з Національною дитячою «гарячою» лінією слід телефонувати на номери: 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.
На Національній «гарячій» лінії з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації абоненти можуть отримати загальну інформацію щодо існуючої проблеми насильства у суспільстві та шляхів захисту своїх прав; фахову соціально-психологічну, юридичну (в тому числі судовий супровід) та інформаційну підтримку; консультації щодо порушення прав дитини (втягнення дітей до проституції, порнографії, насильство над дітьми) та шляхів їх вирішення; консультації щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті; номери телефонів дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей а також громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства.
Для зв’язку з Національною «гарячою» лінією з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації телефонуйте на номери: 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
«Гаряча» лінія обслуговується Центром «Ла Страда-Україна».
Лінії працюють анонімно, конфіденційно та безкоштовно.
На сайті Координаційного центру правової допомоги legaloid.gov.ua в розділі «Місцеві центри безоплатної правової допомоги» знаходяться контакти центрів безоплатної правової допомоги.
Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрози фізичного, економічного, сексуального або психологічного насильства можна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства «Розірви коло» за посиланням http://rozirvykolo.org/ та на сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна» за посиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_information_showcategory_3.html.
За посиланням https://dismp.gov.ua/library на сайті Державної установи «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» можна ознайомитися з інформаційними матеріалами щодо запобігання та протидії домашньому насильству.
Правила безпеки у випадку фізичного насильства:
• Обдумайте свої дії на випадок, якщо акт насильства відбудеться знову;
• Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему рідним, близьким, друзям (людям, яким довіряєте найбільше) та обов’язково зверніться за допомогою до спеціалістів;
• Заздалегідь знайдіть місце, куди зможете піти у разі небезпеки;
• Намагайтеся уникати суперечок у ванній кімнаті, на кухні, де є гострі та ріжучі предмети. Якщо суперечки уникнути не вдається, намагайтеся знаходитися в кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було би легко вийти;
• Домовтеся із своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію у випадку, коли почують крик з Вашого помешкання;
• Заховайте запасні ключі від квартири (машини) так, щоб можна було б взяти їх і швидко покинути помешкання у разі небезпеки;
• Заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий одяг та необхідні ліки;
• Знищіть або заберіть із собою всі папери з можливою інформацією про Вас, які б допомогли кривднику визначити місце Вашого перебування (записні книжки, конверти з адресами та ін.);
• Вирішіть заздалегідь, які саме цінні речі (ювелірні вироби і т д.) візьмете із собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу; • Зверніться за допомогою до правоохоронних органів: відділ міліції за номером 102 або до дільничного інспектора;
• Зверніться до районного відділу міліції з метою направлення на проходження судово-медичної експертизи у разі існування тілесних ушкоджень. Висновок експерта засвідчить ступень тяжкості нанесених побоїв та стане вагомим доказом у суді;
• Проконсультуйтесь з юристом, який підкаже з чого розпочинати і як правильно підготувати документи для вирішення ситуації;
• Тримайте під рукою номери телефонів соціальних служб, кризових та реабілітаційних центрів, неурядових організацій, що надають допомогу особам потерпілим від насильства в сім’ї;
• Поділіться інформацією про те, куди необхідно звернутися, якщо подібна ситуація станеться із знайомою мені людиною;
• Зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Правила безпеки у випадку психологічного насильства:
• Не відповідати агресією на агресію;
• Не кричати, злитися та плакати;
• Не залишатися наодинці та заручитися підтримкою найближчих людей;
• Ввічливо відмовлятися від того, що Вам не підходить, і рішуче – від того, що може бути небезпечним;
• Необхідно усвідомити власну позицію в сім’ї, таким чином змінивши ставлення кривдника до себе;
• Намагатися говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко передаючи свої почуття і переживання.
• Ваші жести та міміка не повинні викликати агресії з боку кривдника;
• Намагайтесь пояснити, що від конфліктів в сім’ї страждає дитина;
• Будьте сильною та впевненою в собі особистістю!
• Зверніться за допомогою до фахівців, які практикують сімейну психотерапію і намагайтеся зробити це разом із кривдником;
• Вчиться любити та поважати себе!
• Навіть найменші зміни на краще не залишайте без уваги і обов’язково схвально відзначайте;
• Ви мусите перебороти страх і зробити перший крок!
• Зверніться за допомогою на Національну «гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини. Є деякі речі, які можуть поранити потерпілого від сексуального насильства. Багато хто не знає, що вони мають сказати або ж зробити в цьому випадку. Сподіваємося, цей список допоможе Вам і вбереже Вашого співрозмовника від неприємних йому моментів. Будьте обережні:
• Не запитуйте, чи сподобалося це! Нікому не подобається бути жертвою сексуального насильства.
• Не говоріть про те, як постраждала/постраждалий могли уникнути того, що сталося. Повірте, якщо б вона/він могла уникнути сексуального насильства, то неодмінно зробили б це.
• Не говоріть, "Забудь і живи спокійно". Жертви насильства намагаються зробити це з усіх сил. Краще підтримайте їх, і допоможіть їм знову навчитися цінувати і поважати себе.
• Не радьте викинути те, що трапилося з голови. Це не так просто. Розмовляючи з людиною, яка пережила насильство:
• Задавайте прямі запитання у м'якій формі;
• Слухайте, не виносячи суджень;
• Поясніть, що насильство є злочином і винні мають бути за це покарані;
• Надайте людині інформацію про місцеві служби допомоги;
• Скажіть, що Ви її/його підтримуєте, і що він/вона не винен у тому що трапилося! Багато потерпілих від економічного та інших видів насильства мовчать про це. Який існує найдієвіший спосіб спонукати їх до захисту своїх прав? Так, справді, багато потерпілих від насильства будь-якого, чи то економічного, чи то фізичного, психологічного чи сексуального дійсно мовчать. По-перше, багато хто навіть не здогадується, що по відношенню до нього коїться саме насильство. На жаль, вони сприймають насильницькі дії за звичайні речі, навіть не підозрюючи, що в даному випадку порушуються їх права. Значна більшість знають про своє положення, але твердо впевнені у тому, що «сміття з дому не виноситься», або «А що ж люди скажуть?!», а ще «Б’є – значить любить!». Тому кращою у такому випадку буде мовчанка. Але це не правильно, мовчати не треба.